Іноді для гарного настрою потрібно зовсім небагато — трохи тіста, дрібка цукрової пудри й люди, поруч з якими тепло.
Саме такою була атмосфера у КЗ “Центр надання соціальних послуг Бурштинської міської ради “Довір’я”, де для дітей полеглих та зниклих безвісти Захисників України, а також ветеранів відбувся особливий майстер-клас із випікання мармурового печива.
Організували його фахівчині із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Катерина Бойчук, Ольга Бакай та Ольга Грицюк, яка нещодавно приєдналася до команди. Відтепер підтримки, уваги й турботи для наших ветеранів та їхніх родин стане ще більше.
Зустріч розпочалася із знайомства. Воно було веселим, невимушеним і зовсім не схожим на звичайне. Лише кілька хвилин — і дитячі усмішки, щирі розмови та гарний настрій наповнили залу.
А потім усі перевтілилися у справжніх кулінарів. Одягнули фартушки, кухарські шапочки й дружно взялися до справи. Із заздалегідь підготовленого тіста народжувалося майбутнє печиво. М’яке, еластичне, приємне на дотик, воно ніби саме запрошувало творити, а легка хмаринка цукрової пудри додавала процесу ще більше затишку й чарівності.
До теплої зустрічі долучилися керівниця сектору ветеранської політики Наталія Борис, офіцерка відділу цивільно-військового співробітництва Галицького РТЦК та СП Ірина Тернівська, а також ветерани, які із задоволенням провели цей день разом із дітьми.
Поки печиво рум’янилося в духовці, діти ділилися своїми емоціями, спілкувалися, сміялися та просто насолоджувалися часом, проведеним разом. Адже саме такі моменти — найцінніші. Вони залишають теплі спогади, дарують відчуття підтримки й нагадують, що навіть у непрості часи є місце для радості, щирих розмов і дитячого сміху.
А коли ароматна випічка була готова, її вистачило не лише для учасників майстер-класу. Свіжоспеченим печивом діти поділилися й із нашими Захисниками, які нині проходять відновлення у реабілітаційному відділенні Бурштинської центральної міської лікарні. Цей щирий жест став символом вдячності, турботи й підтримки, адже добро завжди повертається добром.
Такі зустрічі — це значно більше, ніж майстер-клас. Це про людей, які вміють підтримати, про дітей, які, попри пережите, щиро усміхаються, про ветеранів, які охоче діляться своїм теплом, і про маленькі добрі справи, що роблять нашу громаду сильнішою та згуртованішою.
Бо іноді найважливіше — це просто бути поруч.
← До новинСаме такою була атмосфера у КЗ “Центр надання соціальних послуг Бурштинської міської ради “Довір’я”, де для дітей полеглих та зниклих безвісти Захисників України, а також ветеранів відбувся особливий майстер-клас із випікання мармурового печива.
Організували його фахівчині із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Катерина Бойчук, Ольга Бакай та Ольга Грицюк, яка нещодавно приєдналася до команди. Відтепер підтримки, уваги й турботи для наших ветеранів та їхніх родин стане ще більше.
Зустріч розпочалася із знайомства. Воно було веселим, невимушеним і зовсім не схожим на звичайне. Лише кілька хвилин — і дитячі усмішки, щирі розмови та гарний настрій наповнили залу.
А потім усі перевтілилися у справжніх кулінарів. Одягнули фартушки, кухарські шапочки й дружно взялися до справи. Із заздалегідь підготовленого тіста народжувалося майбутнє печиво. М’яке, еластичне, приємне на дотик, воно ніби саме запрошувало творити, а легка хмаринка цукрової пудри додавала процесу ще більше затишку й чарівності.
До теплої зустрічі долучилися керівниця сектору ветеранської політики Наталія Борис, офіцерка відділу цивільно-військового співробітництва Галицького РТЦК та СП Ірина Тернівська, а також ветерани, які із задоволенням провели цей день разом із дітьми.
Поки печиво рум’янилося в духовці, діти ділилися своїми емоціями, спілкувалися, сміялися та просто насолоджувалися часом, проведеним разом. Адже саме такі моменти — найцінніші. Вони залишають теплі спогади, дарують відчуття підтримки й нагадують, що навіть у непрості часи є місце для радості, щирих розмов і дитячого сміху.
А коли ароматна випічка була готова, її вистачило не лише для учасників майстер-класу. Свіжоспеченим печивом діти поділилися й із нашими Захисниками, які нині проходять відновлення у реабілітаційному відділенні Бурштинської центральної міської лікарні. Цей щирий жест став символом вдячності, турботи й підтримки, адже добро завжди повертається добром.
Такі зустрічі — це значно більше, ніж майстер-клас. Це про людей, які вміють підтримати, про дітей, які, попри пережите, щиро усміхаються, про ветеранів, які охоче діляться своїм теплом, і про маленькі добрі справи, що роблять нашу громаду сильнішою та згуртованішою.
Бо іноді найважливіше — це просто бути поруч.